Переможна стратегія китайських “AI тигрів”
У січні 2026 року китайський ринок генеративного штучного інтелекту досяг історичної віхи. Два провідні компанії, так звані “ШІ-тигри” країни: пекінська Zhipu AI та шанхайська MiniMax – успішно провели первинне публічне розміщення акцій на Гонконзькій фондовій біржі (HKEX). Це не лише забезпечило компаніям капітал для участі в глобальних перегонах у сфері ШІ, але й чітко продемонструвало два принципово різні підходи до розвитку загального штучного інтелекту (AGI).
Розбіжності між Zhipu AI та MiniMax починаються з їхнього інституційного походження. Zhipu AI є прямим відгалуженням Knowledge Engineering Group (KEG) Університету Цінхуа. Під керівництвом професорів Тан Цзе (Tang Jie) та Лі Цзюаньцзи (Li Juanzi) компанія зберегла виразну науково-дослідну “ДНК”, зосереджуючись на фундаментальних моделях, інженерії знань та базовій ШI-інфраструктурі. Zhipu позиціонує себе як постачальник “національної фундаментальної платформи”, орієнтованої на локальні (on-premise) та хмарні рішення для державного й корпоративного секторів, зокрема фінансів, охорони здоров’я та промисловості.
Натомість компанія MiniMax втілює підприємницький дух шанхайського технологічного кластеру. Компанію створили вихідці з SenseTime – зірки індустрії комп’ютерного зору, на чолі з Янь Цзюньцзе (Yan Junjie). MiniMax сповідує індустріальний підхід, де продукт стоїть на першому місці. Поки Zhipu будує фундамент, MiniMax зосереджується на прикладному рівні, розробляючи мультимодальні продукти для масового споживача.
Технічні стратегії обох компаній базуються на архітектурі Mixture of Experts (MoE), однак із різними пріоритетами продуктивності.
- Zhipu AI – GLM-4.7: Флагманська модель налічує 358 млрд параметрів (з яких 32 млрд активуються для кожного токена) і зосереджена на високоточному логічному мисленні. Ключовою інновацією є режим “Deep Thinking”, який дозволяє здійснювати багатокрокове планування та автономне виправлення помилок. Це дає можливість моделі розв’язувати складні завдання програмної інженерії із показником успішності 73,8% для SWE-bench Verified. Агент AutoGLM розвиває цей підхід, автономно виконуючи завдання на мобільних пристроях за допомогою візуальних та голосових підказок.
- MiniMax – M2.1: Компанія зосередилася на подоланні обчислювальних обмежень класичних Transformer-моделей. Її гібридна архітектура Lightning Attention дозволяє моделі M2.1 працювати з нативним контекстним вікном до 4 мільйонів токенів – еквівалентом приблизно 60 книг. Це дало змогу реалізувати так звану парадигму “RAG Killer”: ШI-агенти можуть обробляти цілі кодові бази або великі масиви документів в одному запиті, часто без потреби у складних пайплайнах Retrieval-Augmented Generation. Продукти MiniMax, включаючи генерацію відео з тексту (Hailuo AI) та багатомовні голосові моделі, орієнтовані безпосередньо на розробників і кінцевих користувачів, з акцентом на практичність і масштабованість.
Компанія Zhipu AI залишається зосередженою переважно на внутрішньому ринку після того, як у січні 2025 року її було включено до санкційного списку США (Entity List). Обмеження в доступі до передового американського апаратного та програмного забезпечення змусило компанію будувати самодостатній стек технологій ШІ для китайських інституційних клієнтів.
MiniMax, не маючи таких обмежень, проводить агресивну міжнародну стратегію. Станом на кінець 2025 року майже 73% доходів компанії формувалися за рахунок закордонних ринків. Команда активно працює з глобальною спільнотою розробників, проводячи заходи в Сан-Франциско та Нью-Йорку. Її соціальний додаток Talkie має понад 32,8 млн активних користувачів щомісяця, безпосередньо конкуруючи з західними платформами на кшталт Character.AI.
Станом на 2026 рік Zhipu AI та MiniMax уособлюють два стовпи амбіцій Китаю у сфері генеративного ШІ. Zhipu забезпечує глибоку технологічну та інституційну основу, критично важливу для національного технологічного суверенітету. MiniMax, у свою чергу, демонструє здатність Китаю створювати конкурентоспроможні, економічно ефективні споживчі ШI-продукти світового рівня. Їхній одночасний вихід на біржу став сигналом того, що китайський ШI-сектор перейшов від експериментальної фази до зрілої стадії комерційної реалізації та глобальної конкуренції.